Бюлетень "Україна - НАТО" N 10

11 березня п.р. відбулася зустріч Президента України Віктора Ющенка з Президентом Литовської Республіки Валдасом Адамкусом, який перебував в Києві з неофіційним візитом. Сторони обмінялися думками щодо політичних та економічних відносин двох країн, європейської інтеграції України, регіональної політики та енергетичної сфери.

Порушуючи питання регіональної співпраці, глави двох держав обговорили проведення в Литві другого форуму Спільноти демократичного вибору. "На моє переконання, це буде успішний форум, і ми підійдемо до конкретних ініціатив щодо формування і підтримки демократичних процесів у Балтійсько-Чорноморсько-Каспійському регіоні", – наголосив В.Ющенко. Він висловив сподівання, що литовська сторона візьме участь в саміті ГУАМ, який у травні поточного року має відбутися в Україні.

Зі свого боку, В.Адамкус заявив, що Литва, яка стала членом міжнародних організацій, безумовно, хоче бачити в них й Україну, і додав, що його країна готова поділитися з Україною необхідним досвідом. Він зауважив, що тема залучення України до міжнародної спільноти була ключовою на переговорах.

Глави держав також домовилися про відновлення роботи українсько-литовської президентської комісії.

Відповідний Указ Президента України №215 було підписано 13 березня п.р. з метою забезпечення виконання пріоритетних завдань щодо дальшого розвитку відносин України з НАТО, поглиблення співробітництва України з державами – членами Альянсу, досягнення критеріїв членства України в НАТО.

Даним актом глави держави визначено, що Національну систему координації співробітництва України з НАТО складають органи виконавчої влади України, інші державні органи, спеціально уповноважені особи, діяльність яких пов'язана або спрямована на реалізацію державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Складовими такої координації є:
Рада національної безпеки і оборони України, яка розглядає на своїх засіданнях та подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо визначення стратегічних і концептуальних підходів та напрямів розвитку співробітництва України з НАТО;

Кабінет Міністрів України, який забезпечує реалізацію, в тому числі через Урядовий комітет з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, державної політики щодо співробітництва України з НАТО, зокрема щодо досягнення критеріїв членства України в НАТО;
національні координатори співробітництва України з НАТО, які сприяють виконанню центральними органами виконавчої влади, державними органами завдань у відповідних сферах співробітництва з НАТО, зокрема щодо підготовки України до вступу в НАТО.

На цьому наголосив Президент України Віктор Ющенко, виступаючи 9 березня п.р. перед студентами і професорсько-викладацьким складом Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Глава держави зазначив, що сьогодні громадянам бракує знань про функції та завдання НАТО. За його словами, ця організація продовжує концепцію "єдиного європейського дому", яка базується на спільній політиці в економічній, гуманітарній, соціальній та оборонній сферах. "Коли ми говоримо про інтеграцію економічних і соціальних цінностей, ми повинні в цьому контексті дивитися й на оборонну концепцію", – підкреслив В. Ющенко.

Президент України також запевнив, що блокування України з будь-якими міжнародними структурами має бути схвалено на загальноукраїнському рівні. "Без всенародного референдуму ніхто не піде ні в НАТО, ні в ЄС, ні в будь-яку іншу міжнародну інституцію, яка потребує згоди громадськості", – сказав В. Ющенко. При цьому він закликав політичні сили не використовувати тему НАТО у вузьких передвиборчих цілях. Глава держави також висловив задоволення сьогоднішнім рівнем співпраці України з Північноатлантичним альянсом. Він нагадав, що разом з НАТО Україна реалізовує спільні програми, проводить військові навчання, займається перепідготовкою своїх вояків, приводить власні військові стандарти до міжнародних норм.

В ході робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк провів низку зустрічей з високопосадовцями цієї країни.

• Під час бесіди з Державним секретарем США Кондолізою Райс, яка відбулася 9 березня п.р., керівник української дипломатичної служби заявив, що відміна Палатою представників Конгресу США дії поправки Джексона-Веніка щодо України є дуже позитивним сигналом для українського суспільства. Також він відзначив важливу роль Сполучених Штатів у досягненні таких основних цілей зовнішньої політики нашої держави, як приєднання до СОТ та вступ до НАТО. В свою чергу, глава американського зовнішньополітичного відомства наголосила, що прийняття її країною зазначених рішень є, насамперед, визнанням успіхів нового керівництва України у здійсненні комплексу внутрішніх реформ.

Американська сторона висловила підтримку обраному Україною курсу та готовність надавати нашій державі всіляке сприяння у реалізації пріоритетних завдань її зовнішньої політики. Б.Тарасюк і К.Райс обговорили широкий спектр питань двосторонніх відносин, зокрема, шляхи зміцнення стратегічного партнерства між Україною та США в нових умовах, сприяння з боку США інтеграції України до євроатлантичних інституцій, розширення економічного співробітництва двох держав, забезпечення енергетичної безпеки та інші.

• Того ж дня, у спілкуванні з Віце-президентом США Ричардом Чейні зверталася увага на те, що Сполучені Штати Америки і надалі підтримуватимуть уряд України у здійсненні курсу на проведення внутрішніх реформ та інтеграцію до європейських та євроатлантичних інституцій. Співрозмовники обговорили ключові аспекти українсько-американських стосунків та шляхи подальшого наповнення стратегічного партнерства між Україною і США практичним змістом. Міністр закордонних справ України висловив задоволення остаточним врегулюванням найбільш важливих проблемних питань, які стояли на порядку денному українсько-американських відносин, та наголосив, що українська сторона готова до подальшої активізації політичних та торгово-економічних взаємозв’язків з США. Зі свого боку, Р.Чейні заявив про готовність його країни надавати Україні подальше сприяння у реалізації пріоритетних завдань її зовнішньої політики.

• 10 березня п.р. відбулася зустріч Міністра закордонних справ України з Президентом США Джорджем Бушем, під час якої глава зовнішньополітичного відомства передав йому лист Президента України Віктора Ющенка з вдячністю за послідовну підтримку реформаторських кроків керівництва української держави. Під час бесіди порушувались актуальні питання двосторонніх відносин.

Сторони із задоволенням відзначили позитивну динаміку українсько-американських взаємин та окреслили основні напрями їх подальшого розвитку.

На цьому наголосив Міністр оборони України Анатолій Гриценко, коментуючи підписану ним Директиву "Про проведення організаційних заходів у Генеральному штабі Збройних Сил України у 2006 році". За твердженням керівника оборонного відомства, його структура буде приведена до типової J-структури штабів збройних сил передових країн світу, в тому числі країн-членів НАТО. Зокрема, J-1 – Головне управління особового складу, J-2 – Головне розвідувальне управління, J-3 – Головне оперативне управління, J-4 – Командування Сил підтримки, J-5 – Головне управління оборонного планування, а також J-6 – Головне управління зв’язку та інформаційних систем. Структурні підрозділи Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту будуть введені до структури J-1, що має за мету наближення структур гуманітарної сфери до особового складу Збройних Сил України.

Проведення заходів, передбачених зазначеною Директивою, дозволить ліквідувати проміжні ланки у структурах Генерального штабу ЗС України, таких як посади начальників відділів та відділень, а також зменшити кількість заступників начальника Генерального штабу з 10 до 7. Таким чином буде реалізована можливість прискорити євроінтеграційні процеси в Збройних Силах України, не знижуючи рівня бойової та мобілізаційної готовності, – наголосив А.Гриценко.

Економічний ефект для нашої "оборонки" напряму залежить від того, наскільки конкурентноздатна, технологічна і приваблива наша продукція. Так прокоментував Міністр оборони України Анатолій Гриценко в інтерв’ю газеті "Дело" можливі економічні наслідки для вітчизняного оборонно-промислового комплексу від вступу України в НАТО. На його думку, це не залежить від того, в НАТО ми чи ні.

Серед країн Альянсу є й такі, ОПК яких не змогли запропонувати нічого нового для НАТО і тому були згорнуті. З іншого боку, якщо, наприклад, Росія виробляє цікаві для країн-членів Альянсу зразки озброєння і військової техніки, вони сьогодні спільно розробляються у Франції, в Німеччині та в Італії.

Говорячи про те, що може вітчизняний ОПК запропонувати НАТО, Міністр оборони України зазначив, що в рейтингу потенційної спеціалізації Україні доведеться зробити ставку на ті школи і розробки, де у нас традиційно мало конкурентів в світі, а саме: космонавтика, авіапромисловість, суднобудування і виробництво танків. Тобто галузі, в яких ми можемо представити дійсно конкурентні зразки. Але все залежатиме від того, наскільки керівники наших галузей і конкретних підприємств вивчатимуть ринок, впроваджуватимуть кращі рішення і встановлюватимуть зв’язки, – зазначив А.Гриценко.

Говорячи про можливість розриву зв’язків між українським і російським ОПК після вступу України до НАТО, керівник вітчизняного оборонного відомства зазначив, що якщо сусідня держава виходить з інтересів своїх громадян, вона продовжуватиме взаємовигідну співпрацю з країною-членом НАТО.

Минулого тижня відбувся візит американських фахівців зв’язку в розташування 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу. Українські і американські військові обмінялися думками щодо питання оснащення з’єднання сучасними засобами зв’язку, сумісними зі зразками, прийнятими на озброєння у країнах – членах НАТО. Крім того, представники обох сторін розглянули зразки техніки зв’язку, які знаходяться на озброєнні в українському з’єднанні, а також обговорили організаційні питання щодо надання 95-ій окремій аеромобільній бригаді американської технічної допомоги сучасними зразками техніки зв’язку, сертифікованими за стандартами Північноатлантичного альянсу.

5-8 березня п.р. в Грузії перебувала оцінювальна місія Альянсу з метою підготовки експертного висновку щодо виконання цією країною Індивідуального плану дій партнерства з НАТО. Експерти Альянсу дали позитивну оцінку реформам, які здійснює Міністерство оборони Грузії у рамках цього плану, стан реалізації якого передбачається більш детально розглянути під час засідання у Брюсселі у форматі "26+1".