Бюлетень "Україна - НАТО" N 48

Про це він заявив, виступаючи на урочистому засіданні, присвяченому 15-й річниці Збройних Сил України. За словами глави держави, "українці хочуть мати таку армію, яка гарантує їм свободу, державну незалежність і повагу сусідів – все те, чим понад усе дорожить кожен народ". На думку Віктора Ющенка, "ми повинні орієнтуватися на кращі міжнародні стандарти і зразки. Це, у свою чергу, – один із головних мотивів інтеграції України до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу".

28-29 листопада п.р. в столиці Латвії відбулося засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів, в ході якого було ухвалено два документи, що містять позицію НАТО щодо актуальних питань існування, розвитку та діяльності, а також визначають далекосяжні політичні цілі подальшої трансформації Альянсу та довготермінові шляхи їх реалізації – Декларацію Ризького саміту та Комплексну політичну директиву НАТО.

В офіційній заяві знайшли своє відображення, зокрема, такі положення:

· НАТО залишається відкритою для нових європейських членів і найважливішим етапом підготовки країн до можливого вступу в Альянс є План дій щодо членства, участь у якому може розглядатися стосовно всіх європейських демократичних держав в залежності від успіхів цих країн у досягненні ними цілей Організації Північноатлантичного договору.

· Північноатлантичний альянс продовжуватиме Інтенсифікований діалог з Грузією та Україною, який покриває широке коло питань політичної, військової, фінансової та безпекової сфер у контексті устремлінь цих країн до членства без упередження щодо будь-яких майбутніх рішень Альянсу.

· Партнерство НАТО-Росія залишається стратегічним елементом забезпечення безпеки євроатлантичного простору і Альянс готовий до зміцнення і поглиблення співпраці у рамках Ради НАТО-Росія та продовжувати працювати разом, як на рівні партнерів, у сферах, що становлять спільний інтерес, де співробітництво може призвести до більшої результативності.

Комплексна політична директива Альянсу містить бачення сучасного та майбутнього безпекового середовища, визначаючи можливості реагування на появу непередбачуваних ризиків та загроз. Головними загрозами тут на сьогодні для НАТО є тероризм, розповсюдження зброї масового ураження та використання сучасних технологій із злочинними намірами, а також неспроможні держави, регіональні кризи та злочинне руйнування транспортних мереж постачання життєво важливих ресурсів.

Такий наголос зробив Прем’єр-міністр України Віктор Янукович у своїй промові в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні. За його словами, найближчим часом необхідно зосередитися на практичній частині співробітництва з ЄС, насамперед, розпочати переговори про створення зони вільної торгівлі відразу ж після приєднання України до СОТ. Торкаючись питання Північноатлантичного альянсу, Віктор Янукович висловився за прагматичний підхід до співпраці України з НАТО і підкреслив надзвичайну важливість продовження інтенсивного діалогу України з Організацією Північноатлантичного договору та її активну участь у миротворчих операціях. Глава уряду відзначив, що в Україні цінують конструктивне та виважене ставлення керівництва НАТО до перспектив подальшого співробітництва. Прем’єр-міністр України наголосив на необхідності розширення співпраці з НАТО, деполітизації самої теми відносин Україна-НАТО, проведення широкої інформаційної кампанії, яка дасть можливість суспільству у спокійній атмосфері "розібратись і прийняти відповідальне рішення".

Про це Міністр оборони України Анатолій Гриценко повідомив журналістам на прес-конференції в Чернігівській області 30 листопада п.р. За його словами, йдеться про дуже важливу операцію, в якій беруть участь країни НАТО і вже в поточному році – Російська Федерація. Глава оборонного відомства зазначив, що це буде внеском України у зміцнення безпеки в європейському регіоні. Він нагадав, що головними завданнями даної операції є недопущення, попередження переміщення нелегальних мігрантів і перевезення незаконних вантажів, особливо зброї, наркотиків, небезпечних матеріалів.

Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" за фінансової підтримки НАТО успішно реалізовує проект створення генератора рентгенівського випромінювання НЕСТОР, який відкриє нові можливості для науки і практики. Про це повідомив на зустрічі в Харківському регіональному прес-центрі Укрінформу заступник генерального директора ХФТІ Іван Карнаухов. Грант НАТО в рамках програми "Наука заради миру" на суму понад 200 тисяч євро був отриманий інститутом більше 2 років тому. Зараз фінансування даного проекту проводиться Україною і НАТО порівну. Вчені сподіваються завершити необхідні роботи через 2-3 роки.

Проте, це – лише один із прикладів співпраці України з НАТО в науковій сфері. Зараз Україна посідає друге місце (після Російської Федерації) в переліку країн-партнерів щодо співробітництва в рамках Наукової програми НАТО. Тільки в минулому році за підтримки Міністерства освіти і науки України українські вчені працювали в десятках проектів "Наука заради миру". Одним із найпотужніших проектів, що реалізовуються в Україні за допомогою НАТО, є створення найбільшої в державі комп'ютерної науково-освітньої мережі URAN.

Науково-технічна співпраця України з НАТО проходить у напрямах, які зараз є пріоритетними у всьому світі: біотехнології, нові комп'ютерні технології, нові речовини і матеріали, нові технології в енергетиці і промисловості, дослідження в сфері охорони навколишнього середовища.

Таке визнання надійшло від представника командування морської компоненти Об’єднаних збройних сил НАТО "Південь" після того, як екіпаж цього плавзасобу успішно завершив своє десятиденне тренування міжнародного формату у Середземному морі.

Під час військових тренувань українські моряки самостійно збирали інформацію про надводну обстановку у визначеному районі та за підтримки апаратури зв’язку "SEMARCOM" постійно відправляли натовській стороні відповідні донесення. Забезпечувалась також універсальна (комплексна) оборона корабля. Були відпрацьовані й інші морські тактичні процедури, зокрема, комплекс корабельних навчально-бойових вправ (пошуково-рятувальне навчання), протичовнове стеження, нічне сигналовиробництво за допомогою світлового семафору, тактичне маневрування у парі з італійським патрульним кораблем "Команданте Чігала Фульгозі".

Відслідковувати торгівельні судна екіпажу "Тернополя" допомагала встановлена на борту корвета спеціальна апаратура, "заведена" на міжнародну систему автоматизованої ідентифікації суден – "AIS" ("Automated Identification System"). У НАТО ця система є головною нетаємною компонентою моніторингу торгівельного судноплавства. Крім того, на підставі положень міжнародного морського права український військовий корабель здійснив низку реальних опитувань декількох торгівельних суден.

В рамках Всеукраїнського прес-клубу нещодавно відбулася зустріч представників ЗМІ з радником Посольства Великої Британії в Україні Вінсентом Дівайном, в.о. директора департаменту НАТО МЗС України Владиславом Яснюком та офіцерами Миколаївського гарнізону. Гості зазначили, що опитування громадської думки свідчить про те, що 70 відсотків населення Миколаївщини та України в цілому хоче мати ширшу і достовірнішу інформацію про НАТО та його діяльність. А остання не вичерпується лише оборонною доктриною, а включає навіть такі питання співробітництва, як енергетична безпека країн-членів Альянсу.

Заступник командира 79-го окремого аеромобільного полку Іван Савка зазначив, що українці самі вирішать свою долю і ніхто, крім них, не може сказати напевне, чи потрібно нам вступати до цієї організації. Що ж до військовослужбовців, то вони вже кілька років співпрацюють з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру".

Загалом зустріч виявилася досить корисною і більшість її учасників зійшлися на тому, що миколаївці, в тому числі і військовослужбовці, не мають достатньої інформації про НАТО. Однак, останнім часом в ЗМІ Миколаївщини стало з'являтися більше матеріалів про Альянс, його цілі та завдання.

27-29 листопада п.р. у Ризі за підтримки НАТО, Фонду Конрада Аденауера та Міської ради Риги відбувся Форум молодих лідерів під назвою: "Будуючи мости для майбутнього покоління". Учасниками даного заходу стали представники молодіжних громадських організацій з країн-членів і партнерів НАТО, у тому числі з України (Молодіжний центр Атлантичної ради України). До порядку денного цього форуму були внесені питання операцій НАТО в Афганістані, відносин НАТО з країнами-партнерами, політики Альянсу стосовно Росії, процесу розширення НАТО, а також проблеми енергетичної безпеки як нового виклику для Альянсу.

Молоді лідери представили главам держав та урядів країн-членів НАТО свої спільні пропозиції з актуальних питань діяльності Альянсу. Президент Молодіжного центру Атлантичної ради України Оксана Григор’єва, зокрема, підкреслила, що сьогодні особливо важливо проводити інформаційну політику в Україні щодо НАТО з молодим поколінням, яке в майбутньому і вирішуватиме долю України. Таку роботу в цьому напрямку здійснює й Молодіжний центр Атлантичної ради України.

5 грудня п.р. під головуванням Національного координатора співробітництва України з НАТО, першого заступника Голови Держкомтелерадіо України Анатолія Мураховського відбулося шосте засідання Міжвідомчої робочої групи в інформаційній сфері, яка діє у складі Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО. Обговорювалися, зокрема, стан підготовки законопроектів з інформаційних питань, які передбачені Цільовим планом Україна-НАТО на поточний рік, результати інформаційної діяльності центральних органів виконавчої влади на євроатлантичному векторі в регіонах України. Йшлося також про реалізацію Державної програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки і використання можливостей цієї робочої групи для посилення координації такої роботи в органах державної влади.

Міжнародний науковий симпозіум – "круглий стіл" "Євроатлантична безпека – нові виклики" відбувся на базі Української академії зовнішньої торгівлі. Студенти, аспіранти, докторанти у своїх доповідях розглянули проблеми, пов’язані із національною безпекою, економічною, в тому числі енергетичною безпекою, протидією транснаціональній торгівлі людьми тощо. Усі питання обговорювались в ракурсі перспектив вступу України до НАТО.

Молодих науковців привітали керівництво Української академії зовнішньої торгівлі, представники Центру інформації та документації НАТО в Україні, співробітники МЗС, працівники апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, активісти громадських організацій.

Доповідачі визначили основні напрямки інтеграційного процесу, обговорили зарубіжний досвід щодо співпраці з Альянсом і наголосили на тому, що саме європейський вибір для нашої держави є найбільш органічним і оптимальним.