Бюлетень "Україна - НАТО" N 18

В рамках цього візиту, який відбувся 28-29 квітня п.р., пройшли міждержавні переговори на найвищому рівні, за підсумками яких було укладено ряд двосторонніх документів. Зокрема, підписано План консультацій між міністерствами закордонних справ України та Угорської Республіки на 2009-2010 роки. Мета їх проведення полягає в обміні думками щодо ключових аспектів міжнародного співробітництва та поглибленні взаємодії у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції.

На спільній прес-конференції Президент України Віктор Ющенко високо оцінив свою зустріч з Президентом Угорської Республіки Ласло Шойомом, предметом якої стало широке коло двосторонніх та міжнародних питань і висловив сподівання, що вона є ще одним важливим кроком у становленні взаємовигідних відносин між державами.

Зі свого боку угорський колега підтвердив послідовну підтримку Угорщиною курсу європейської і євроатлантичної політики України. Він підкреслив, що Угорщина й надалі сприятиме розширенню ЄС, і в цьому руслі "завжди намагатиметься залишати відкритими двері Євросоюзу для набуття Україною повноправного членства". За його словами, повною мірою "це стосується і питання НАТО".

В даному зв’язку сторони обговорили хід підготовки Угоди про зону вільної торгівлі та Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, які, на думку глави української держави, є основою "наших відносин з Євросоюзом". Він вважає, що "саме у контексті розширення таких відносин Україна позитивно ставиться до ініціативи "Східне партнерство". "Це дозволить і Білорусі, і Молдові, і Вірменії, і Грузії, і Азербайджану, і Україні мати більш структурний діалог з Європейським Союзом", - наголосив Віктор Ющенко.

Говорячи про активність міждержавних контактів, Президент України констатував, що кожна подібна зустріч підтверджує характер особливого партнерства українсько-угорських відносин.

Вона відбулася у Львові 21-25 квітня п.р. за участі представників держав-членів та партнерів НАТО, зокрема, України, США, Великої Британії, Албанії, Молдови, Вірменії та Норвегії. Українську військову делегацію на ній очолював заступник командира 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України генерал-майор В’ячеслав Назаркін.

Під час роботи даного форуму обговорювались практичні й адміністративні аспекти організації майбутніх маневрів, а також питання їх всебічного забезпечення. Уточнялись також навчально-методичні документи із здійснення командно-штабної фази таких тренувань. Окремо розглядалися питання долучення підрозділу Збройних сил Великої Британії до його польової фази. Зокрема, до зазначених документів внесено відповідні корективи. Крім того, було проведено рекогносцировку цих маневрів. Йдеться про Міжнародний центр миротворчості та безпеки Яворівського загальновійськового полігону і Військово-медичний клінічний центр Західного регіону.

Навчання серії "Репід Трайдент" проводяться в Україні, починаючи з 1994 року. Нинішнього року вони мають відбуватися влітку. Водночас в українському оборонному відомстві не називають точної дати, адже Верховна Рада України ще не ухвалила відповідний законодавчий акт про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію нашої країни для участі у таких багатонаціональних військових навчаннях.

Семінар за такою тематикою пройшов нещодавно в Українському національному інформаційному агентстві ("Укрінформ") в рамках перших євроатлантичних діалогів з молоддю. Відкриваючи дебати, Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Ян Хейн зауважив, що ідея вступу в НАТО стане більш популярною серед людей лише після формування в Україні громадянського суспільства, адже тільки агітацією й пропагандою суспільну думку змінити дуже важко. Високопосадовий естонський дипломат наголосив, що євроатлантична інтеграція України – це виключно питання українського народу і його вибору. Але для того, щоб кожен українець визначився зі своєю позицією щодо входження до Альянсу, влада має пояснити всьому суспільству: навіщо це потрібно та в чому будуть переваги кожного громадянина після такого кроку держави.

Відповідаючи на запитання, чим тепер є НАТО для Естонії, Ян Хейн зазначив, що Організація Північноатлантичного договору це, перш за все, відчуття безпеки. За його словами, тепер для естонського народу фраза "вільні люди у вільній країні" стала не просто пафосним висловом, а наповнилася справжнім змістом.

За повідомленням Генерального секретаря Естонської асоціації Атлантичного договору Вікторії Пунги, у 1999 році, коли Естонія лише планувала стати членом НАТО, рівень підтримки цієї ідеї у суспільстві становив близько 60%, а на момент вступу до Альянсу в 2004 році – 78%. На її думку, такий високий показник пов’язаний із широкою інформаційною роботою, яку розгорнула влада Естонії протягом попереднього періоду. Наголосивши, що "ми завжди говорили людям правду про НАТО", вона підкреслила, що окрема увага приділялась російськомовній частині населення, яка менш за все поділяла євроатлантичні прагнення країни. Для цього організовувались численні "круглі столи" та зустрічі із школярами старших класів, студентами, викладачами. Вікторія Пунга вважає, що цей досвід може стати у нагоді й нам. Зокрема, лише у минулому році за участі естонської сторони було проведено дев’ять семінарів в Україні.

На переконання наукового директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, головною відмінністю між Україною та Естонією щодо євроатлантичних прагнень і шляхів їх реалізації є ставлення до цього політичних еліт. Він нагадав, що в Естонії усі політичні сили домовилися про спільний курс на вступ до НАТО, натомість у нас дане питання стало приводом для дискусій між різними політиками.

У Чернівцях в рамках спільного проекту НАТО-Україна почали діяти безкоштовні курси з перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Слухачі навчатимуться за спеціальністю "Менеджмент готельного та туристичного бізнесу".

Після завершення учбового процесу всі випускники отримають посвідчення державного зразка та міжнародні сертифікати. Їм також буде надана допомога у працевлаштуванні.

Ініціатором відкриття зазначених курсів на Буковині став Західний регіональний центр перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців, який працює у Львівській, Волинській, Закарпатській та Рівненській областях. Напередодні відбулася конференція за участі менеджера "Програми НАТО-Україна з перепідготовки військовослужбовців" Крістофера Штаудта та представників Міністерства оборони України, на якій обговорювались проблеми адаптації військових у різних регіонах.

500-годинний курс перепідготовки колишніх військовослужбовців, організований за цією програмою, базується на знаннях вищої освіти та розрахований на три місяці очної форми навчання. Список бажаючих отримати за власним бажанням та цілком безкоштовно спеціальність "маркетолога", "менеджера" або "фахівця комп’ютерних технологій" було складено у Східному регіональному центрі адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби. В зоні його відповідальності - Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області з потенціалом у 15-20 тисяч осіб.

Куратором перших з початку п.р. занять із запасниками є начальник цього регіонального центру Михайло Гіневський, який повідомив, що у минулому році через навчальні заклади Слобожанщини підготовлено 111 осіб. Випуск слухачів нинішнього набору та вручення свідоцтв державного зразка заплановано на 17 липня п.р.

З цією метою нещодавно офіцерами Управління 6-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України проведено інформування на тему "НАТО: 60 років забезпечення безпеки і стабільності в євроатлантичному регіоні". У ході даного заходу до особового складу була доведена інформація щодо створення Організації Північноатлантичного договору та її головні завдання в галузі безпеки. Крім того, туди завітала старший науковий співробітник відділу воєнної безпеки зазначеного дослідного закладу Тетяна Брежнєва, яка у своєму виступі зупинилася на питаннях сучасних тенденцій розвитку та трансформації НАТО. За її словами, Україна, беручи безпосередню участь в трансформаційних процесах НАТО та в усіх операціях і місіях НАТО, є першою з держав-партнерів, що долучена до діяльності Сил реагування НАТО, а це значить, що наша країна є своєрідним контрибутором колективної безпеки.

Під час лекції всі слухачі мали змогу дізнатись й уяснити для себе безпосереднє значення терміну "трансформація", причини і етапи трансформації Альянсу, а також отримали відповіді на предметні запитання та почули думку спеціаліста щодо можливостей вступу України до НАТО.

Третя академія НАТО під такою назвою відбулася 27-29 квітня п.р. в селищі Літки, що під Києвом. Її організаторами стали Громадська ліга Україна-НАТО, Атлантична рада України спільно з Асоціацією Атлантичного договору Данії та Посольством Словаччини в Україні.

Традиційно цей захід зібрав найактивніших представників українських державних інститутів та громадських організацій євроатлантичного спрямування з різних регіонів України, які зацікавлені в подальшому поширенні інформації з євроатлантичної безпеки. До України вкотре прибув разом із своїм заступником Іваном Андерсеном голова Асоціації Атлантичного Договору Данії Тролс Фролінг, який зазначив: "Ми надзвичайно раді, що зацікавленість українського суспільства проблемами європейської та євроатлантичної безпеки зростає. І кожного разу, приїжджаючи до вас, ми переконуємося, що поглиблюється обізнаність українців щодо того, які цілі ставить перед собою Альянс та якими засобами він їх досягає".

До присутніх з промовами звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Ярослав Башта, військовий аташе Посольства Чехії в Україні Петра Новотна, заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Катаріна Ковачева. Слухачі провели активну дискусію з провідними експертами в сфері євроатлантичної інтеграції Володимиром Коряком, Вадимом Гречаніновим, Олегом Кокошинським, Сергієм Джерджем.

З цікавістю також сприйнято виступи працівників державних структур, зокрема, завідувача відділу апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України Володимира Фурашева, заступника директора департаменту Державного комітету телебачення та радіомовлення України Світлани Лі, представниці Міністерства закордонних справ України Анни Козярської.

Активісти громадських об’єднань з різних областей України відзначили недостатній рівень інформації про НАТО в мас-медіа регіонального рівня. Про свою діяльність доповіли громадські діячі з Миколаївської, Харківської, Вінницької, Одеської, Черкаської, Волинської, Херсонської, Тернопільської, Дніпропетровської областей, міст Севастополя та Києва. Було започатковано відпрацювання Громадської стратегії сприяння інтеграції України в НАТО, в якій запропоновано нові підходи до роботи громадських організацій в даній сфері. Зокрема, автори такої стратегії передбачають поглиблення співпраці з аналітичними центрами України з метою наукової підтримки подальшого просування України в НАТО. Окрім того, наголошувалось на необхідності подальшого формування потужних інформаційних центрів по всій Україні, які спільними зусиллями доноситимуть українським громадянам об’єктивну і своєчасну інформацію про Альянс.