Бюлетень "Україна - НАТО" N 19

На даному форумі, який відбувся 7 травня п.р. в Празі (Чехія) і в якому брав участь Президент України Віктор Ющенко, обговорювались концептуальні питання щодо наповнення даної амбітної ініціативи конкретним змістом та подальших спільних дій з втілення її в життя.

Пленарне засідання зазначеного саміту завершилось прийняттям Заключної декларації, на базі якої, за оцінкою глави української держави, ЄС, Єврокомісія, країни-партнери східного вектору знаходять політичний акцент, що дає можливість на новій основі розробляти двосторонні відносини, стратегічний режим взаємостосунків, багатосторонні взаємини. За його словами, відповідно до цього документу головною метою "Східного партнерства" є створення необхідних умов для прискорення політичної асоціації та економічної інтеграції між ЄС і зацікавленими державами-партнерами. "Звідси випливають усі ті позитиви на людському, державному та корпоративному рівнях, які відчує кожна країна", - зазначив Віктор Ющенко.

Перебуваючи в Празі, Президент України провів низку двосторонніх зустрічей, під час яких порушувались найбільш актуальні теми взаємодії України як з Євросоюзом, так і з окремими країнами - його членами. Зокрема, він спілкувався з Комісаром ЄС з питань зовнішньої політики та європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер, Президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу, Прем’єр-міністром Швеції Фредріком Райнфельдтом та Прем’єр-міністром Нідерландів Яном Петером Балкененде.

Відбулася також зустріч із Міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Мілібендом, в ході якої сторони висловилися за підтримку активного політичного діалогу між обома країнами та підтвердження стратегічного характеру українсько-британських відносин. Обговорювався подальший розвиток українсько-британського співробітництва, зокрема в торговельно-економічній, інвестиційній, енергетичній сферах. Президент України подякував Великій Британії за активну позицію в питанні європейської та євроатлантичної інтеграції України і входження її в спільний енергетичний простір ЄС.

Це звернення Президент України Віктор Ющенко направив 8 травня п.р. до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу та НАТО у зв’язку з частими випадками піратських захоплень мирних суден під прапорами різних країн і взяття в заручники членів екіпажів з метою отримання викупу. За його словами, загалом за останні п’ять років громадяни України ставали заручниками піратів у складі 15 суден. Зазначалось, що спостерігається суттєве розширення географії морського піратства і що дане явище набуває ознак загрози не тільки морському судноплавству, але й міжнародній торгівлі, перетворюючись на високоприбутковий кримінальний бізнес.

Констатувалось, що, незважаючи на ухвалені Радою Безпеки ООН чотири відповідні резолюції, функціонування декількох авторитетних організацій для координації боротьби з піратством на міжнародному рівні, створена міжнародна система контрзаходів виявилася малоефективною.

Глава української держави підкреслив, що Україна, підтверджуючи свої міжнародні зобов’язання у рамках протидії незаконним актам, що загрожують морській навігації, закликає всі суб’єкти міжнародних відносин суттєво активізувати зусилля й реальні спільні дії для боротьби з піратством на морі.

Наголошувалось, що на порядку денному нагально постало питання про формування міжнародною спільнотою "коридорів безпеки" для захисту від піратів, відкриття додаткових регіональних координаційних центрів безпеки мореплавства, право військових кораблів іноземних держав переслідувати морських піратів у територіальних водах, озброєну охорону торговельних суден у разі проходження загальновизнаних небезпечних морських маршрутів, пасивні (нелетальні) системи оборони цивільних суден.

Необхідним є також напрацювання на міжнародному рівні чітких методик протидії цьому явищу, удосконалення "базових протоколів по безпеці" з вимогою неухильного їх виконання судновласниками з відповідними санкціями у разі відмови або ігнорування, залучення до зазначеного процесу інституту страхування через його можливості контролю і стимулювання.

Президент України запевнив, що його країна готова брати активну участь у такому перебігу, зокрема, приєднатися до військово-морської операції Євросоюзу по боротьбі з піратством "Аталанта" шляхом її розвідувального, логістичного чи транспортного забезпечення, залучення сил спеціального призначення як груп захисту цивільних суден.

Про такий документ йдеться в Указі Президента України від 12 травня 2009 року № 298 у зв’язку із започаткуванням нового етапу співробітництва між Україною та Організацією Північноатлантичного договору відповідно до рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна-НАТО 4 квітня 2008 року в м. Бухаресті та 3 грудня 2008 року в м. Брюсселі.

Даним актом глава держави, керуючись необхідністю забезпечення подальшої ефективної реалізації пріоритетних завдань у сфері євроатлантичної інтеграції України, дав доручення Кабінету Міністрів України відпрацювати проект Річної національної програми з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору й погодити його в установленому порядку зі стороною НАТО та внести у двомісячний строк на затвердження. Водночас уряд України має передбачити в ньому перспективні заходи на три-п’ять наступних років, спрямовані на ефективне вирішення завдань з суспільно-політичних та соціально-економічних питань, з питань оборони та державної безпеки, з питань ресурсного забезпечення, з питань безпеки інформації та у правовій сфері, в тому числі щодо досягнення відповідності правової системи України принципам, закріпленим угодами, укладеними в рамках Організації Північноатлантичного договору, й розроблення правових механізмів співпраці нашої країни з НАТО.

Цей навчальний курс проводився 26-30 квітня п.р. групою експертів Стратегічного командування НАТО з трансформації для слухачів з 14 іноземних держав, і його викладали інструктори зі США, Великої Британії та Німеччини. Зміст даного заходу передбачав ознайомлення представників органів управлінь та підрозділів, що беруть участь у миротворчих операціях, з порядком дій по попередженню запобігання та усуненню наслідків застосування саморобних вибухових пристроїв.

Варто наголосити, що український Міжнародний центр миротворчості та безпеки, що діє на території Яворівського загальновійськового полігону, є одним з понад десяти подібних осередків, де ведеться підготовка за програмою "Партнерство заради миру". Він був акредитований НАТО для передачі навичок у цьому процесі ще в 1999 році.

28 квітня п. р. у Хмельницькому центрі перепідготовки та соціальної адаптації, що фінансується Трастовим фондом НАТО за програмою "Партнерство заради миру", проведено випуск 73 слухачів. Водночас, ще на три роки пролонговано діяльність даної програми з поширенням на місто Харків. В урочистостях взяли участь перший секретар політичних і економічних справ делегації Нідерландів Карін Якобс, військовий аташе з питань оборони Королівства Данія в Україні Ове Бак Хансен, адміністратор економічного директорату НАТО Жемар Мале, керівники та громадськість Хмельницької області. "Ми щиро вдячні нашим партнерам, які забезпечують фінансову підтримку проекту, враховуючи, що наша держава на даний час економічно не спроможна реалізовувати його. Ще приємніше, що вони посприяли відкриттю чергового етапу роботи Трастового центру", - сказав директор Департаменту соціальної адаптації Міністерства оборони України Ігор Холоша. На Хмельниччині цей фонд працював у містах Дунаївці, Ізяслав, Старокостянтинів та смт Ярмолинці. За цивільним бюджетом НАТО протягом 2007-2008 років регіональні курси перепідготовки військовослужбовців створено у Львові, Тернополі, смт Озерне Житомирської області, містах Мукачеве Закарпатської області та Славуті Хмельницької області. Згідно з реформуванням Збройних сил України протягом 2006-2011 років заплановано звільнити близько 60 тисяч офіцерів, прапорщиків та інших військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом і мають право на пенсійне забезпечення. На наступний, вісімнадцятий за ліком етап навчання до Хмельницького центру перепідготовки та соціальної адаптації вже зараховано 60 нових слухачів.

Нещодавно нашу країну відвідав вкотре генеральний секретар цієї асоціації Троельс Фрьолінг. В якості керівника організації, що об’єднує неурядові асоціації країн-членів НАТО і партнерів Альянсу, які займаються питаннями безпеки на євроатлантичному просторі, він регулярно приїздить до України – вже тричі брав участь у конференції, присвяченій натовській тематиці, в Харкові, двічі – в Києві. За його словами, очолюване ним громадське об’єднання ще в 2007 році відгукнулося на прохання глави української держави допомогти Україні на її шляху до НАТО. Зокрема, ця організація погодилася взяти участь у роз’ясненні українським громадянам, чим насправді займається НАТО і які вигоди може здобути країна від вступу в Альянс. "Ми не говоримо українцям "вступайте в НАТО!", а лише розповідаємо: ми – члени НАТО і ЄС. І ми вважаємо, що датський народ підтримує членство в цих міжнародних організаціях. Тому що воно дає вплив і безпеку", - заявив в інтерв’ю виданню "Главред" голова Асоціації атлантичного договору Данії.

Ці представницькі заходи відбулись 6-7 травня п.р. в штаб-квартирі НАТО. На перше весняне засідання Військового комітету НАТО до Брюсселя прибуло понад 40 воєначальників з країн, які входять до Альянсу, і є його партнерами, що залучені до діяльності Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Вони обговорили хід операцій під егідою НАТО, зокрема, в Афганістані, Косово та в морських операціях. Військові керівники держав-членів Альянсу розглянули також шляхи військової трансформації та розробки оновленої Стратегічної концепції Організації Північноатлантичного договору в контексті рішень квітневого саміту НАТО у Страсбурзі/Келі. Україну на зазначених заходах представляла військова делегація на чолі з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії Сергієм Кириченком.
Під час засідання Військового комітету Україна-НАТО, яке проходило під головуванням голови Військового комітету НАТО адмірала Джампаоло Ді Паоло, було проаналізовано стан військового співробітництва Україна-НАТО у світлі поточних спільних ініціатив та обговорено питання подальшого виконання Робочого плану даного комітету на 2009 рік.

Виступаючи перед присутніми, український воєначальник заявив, що, незважаючи на певні фінансові обмеження військового бюджету, процеси перебудови Збройних Сил України відбуваються відповідно до пріоритетів Державної програми розвитку ЗС України на період до 2011 року. За його словами, проведення в Україні другого Оборонного огляду надало можливість вже сьогодні, з урахуванням обмежених фінансових можливостей, зробити певні корективи поточних планів таких перетворень, які засновані на принципі ефективного використання наявних ресурсів ЗС України. Досягнення взаємосумісності з підрозділами країн-членів НАТО та опанування необхідних вимог з метою долучення до миротворчої діяльності Альянсу залишаються перспективними напрямками розвитку української армії. Окрема увага зверталась на важливість набуття Збройними Силами України належного досвіду, що є істотним чинником, який сприяє їхній модернізації відповідно до сучасних світових стандартів. "Ми поступово збільшуємо свою участь у миротворчих місіях НАТО в Афганістані та Іраку, у наших планах є також залучення корвету "Тернопіль" до операції "Активні зусилля" у другій половині нинішнього року", - сказав Сергій Кириченко. Крім того, у ході його візиту до штаб-квартири НАТО були проведені двосторонні робочі зустрічі з Верховним головнокомандувачем Стратегічним командуванням НАТО з трансформації генералом Джеймсом Маттісом, а також начальниками генеральних штабів Турецької Республіки, Румунії, Данії, Канади, під час яких обговорювались актуальні питання поточної військової співпраці. У своїй промові перед воєначальниками країн-контрибуторів операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані їх український колега відзначив, що забезпечення стабільності в цій країні є головним пріоритетом її подальшого розвитку та регіону в цілому.

Запевнивши присутніх у продовженні участі нашої держави у зазначеній операції, він зауважив, що нині десять українських військовослужбовців працюють, переважно, у складі литовської Групи з реконструкції провінції Гор в Афганістані, та повідомив про підготовку експертів у галузі протидії саморобним вибуховим пристроям, які, в перспективі, могли б долучатися до миротворчої місії НАТО в Афганістані.