Бюлетень "Україна - НАТО" N 25

В пленарному засіданні даного форуму, яке відбулося 19 червня п.р. в місті Новий Сад (Сербія), брав участь Президент України Віктор Ющенко разом із партнерами з Австрії, Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Італії, Македонії, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Хорватії, Чехії та Чорногорії. За пропозицією приймаючої сторони темою нинішнього саміту визначено "Три європейські виклики: економіка, енергетика і розширення ЄС".

Як відомо, ідея проведення таких регулярних зустрічей виникла в 1993 році. Мета цієї ініціативи полягала у створенні належних умов для неформального обміну думками з актуальних питань європейської та регіональної політики, розвитку політичного, економічного та гуманітарного співробітництва між державами регіону. Під час першого саміту (квітень 1994 року) розглядалися балканська проблематика, реалізація програми "Партнерство заради миру" та інтеграція до ЄС. На другому саміті (червень 1995 року) одностайно погоджено, як безальтернативний, варіант інтеграції країн Центральної Європи до Євросоюзу. У роботі третього саміту (червень 1996 року), присвяченого взаємній відповідальності провідних держав, вперше взяв участь Президент України. На саміті 2008 року його учасники одностайно висловилися за прийняття всіх балканських країн та України до ЄС і НАТО.

На цьогорічній зустрічі глава української держави висловив переконання, що в сучасних умовах подолання світової кризи всім країнам необхідна солідарність – "як політичний факт" та "інструмент протидії" викликам, які сьогодні стоять перед європейським континентом та світом. Він наголосив: Україна відчуває себе невід’ємною часткою масштабного загальноєвропейського процесу, а внутрішній розвиток нашого суспільства повністю відповідає логіці творення єдиної демократичної Європи. За його словами, "Україна відповідально ставиться до свого внеску в розбудову загальноєвропейського простору, демократії, безпеки і процвітання". "У нашій ході, спрямованій на повноцінне повернення України до об’єднаної Європи, ми не потребуємо альтернатив", - сказав Президент України.

Під час робочого візиту до Республіки Сербія Віктор Ющенко мав низку бесід зі своїми колегами, а також спілкувався з представниками української громади Сербії. Звертаючись до них, він, зокрема, охарактеризував політичну ситуацію в Україні та окреслив основні зовнішньополітичні пріоритети. Говорячи про незмінність євроінтеграційного курсу, глава української держави висловив переконання, що протягом останніх років «ми по суті прорвали греблю», яка стояла на шляху інтеграції нашої країни до Євросоюзу. На його думку, в найближчі 6 місяців може бути підписана угода між Україною і ЄС про політичну асоціацію та економічну інтеграцію. "Я задоволений тією динамікою, яка у нас йде і по темі безпекової політики, і по темі інтеграції України до НАТО", - сказав український керманич, вкотре наголосивши, що входження до Альянсу вигідно не лише нам, а й Європі.

22 червня п.р. Президент України Віктор Ющенко прийняв вірчі грамоти Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Павола Гамжіка. Під час цієї церемонії обговорювався подальший розвиток українсько-словацьких відносин. У ході розмови було приділено увагу політиці європейської та євроатлантичної інтеграції України. Глава української держави висловив вдячність за постійну підтримку курсу з боку Словаччини і запевнив, що її досвід в досягненні євроінтеграційних цілей має важливе значення для нашої країни. Віктор Ющенко відзначив активну плідну роботу Посольства Словацької Республіки в Україні з виконання функцій Контактного посольства НАТО, зокрема, щодо проведення низки інформаційних заходів з питань діяльності Альянсу з метою популяризації вступу України до цієї організації серед українського населення.

Така зустріч, що розпочалася там 5 червня п.р., відбувається в рамках так званої "багатосторонньої платформи", яка присвячена розвитку демократії, модернізації системи адміністративного управління та зміцненню стабільності.

Окрім представників всіх країн-членів ЄС та шести країн-партнерів (Молдови, Білорусі, України, Вірменії, Азербайджану, Грузії), в ній беруть участь офіційні особи секретаріату Ради ЄС, Європейського парламенту, Комітету регіонів і Європейського економічного та соціального комітету. Вже розглянуто дві «пілотні» ініціативи –програму Інтегрованої системи охорони кордонів та проект з "Упередження, досягнення готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи".

В числі інших йтиметься про інтеграцію ринків електроенергії, ефективність та диверсифікацію джерел постачання, а також створення інструментів з підтримки малого та середнього бізнесу. Ці напрямки обговорюватимуться дещо пізніше.

Дана тема стала основною у новому номері цього часопису Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, який презентували 9 червня п.р. в Українському національному інформаційному агентстві ("Укрінформ"). За словами Ілька Кучеріва – директора Фонду "Демократичні ініціативи", який став співвидавцем зазначеного журналу, "термін "громадська дипломатія" поки що мало вживається в Україні, тому ми хочемо ввести його".

Зокрема, представники Альянсу трактують цей термін як формування громадської думки в країнах-членах НАТО для того, щоб там розуміли покликання і принципи функціонування Організації Північноатлантичного договору. За його словами, "тут Україна може запозичити досвід Північноатлантичного альянсу. Україні потрібно чітко визначитися із цілями, а також завданнями, необхідними для формування нації і просування держави вперед".

У черговому щоквартальнику "ЄвроАтлантика" згадана проблематика розкривається через статті помічника Генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії Жана-Франсуа Бюро, заступника помічника Генерального секретаря НАТО з питань координації комунікаційної політики Стефані Бабст, а також інтерв’ю з консультантом НАТО з питань України Джеймсом Шерром.

"Журнал став єдиним недержавним виданням, яке фахово висвітлює ключові аспекти міжнародної політики, питання НАТО і Євросоюзу. Всі матеріали написані професійно – політиками і експертами" - відзначив під час його презентації голова Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції Борис Тарасюк. Він вважає, що це видання має заповнити інформаційні прогалини.
Щоквартальник "ЄвроАтлантика" почав виходити з 2003 року. До його Громадської ради, яку очолює керівник названого парламентського комітету, входять такі відомі люди, як Збігнєв Бжезинський, Володимир Горбулін, Іван Дзюба, Віталій Кличко, Януш Онишкевич та інші.

Делегати від майже 70 громадських організацій, які входять в дане об’єднання, 16 червня п.р. зібралися в Києві на свій традиційний щорічний форум. Участь в ньому взяли Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Олав Берстад, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре, перший заступник Секретаря РНБО України Володимир Огризко, представники Міністерства закордонних справ України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, інших органів державної влади, що координують євроатлантичний інтеграційний процес в нашій країні, журналісти, науковці, студенти. Зазначена асамблея відбулася під гаслом "Розбудова безпеки для громадянського суспільства в міжнародному контексті: сучасне сприйняття, стан і перспективи".

У ході п’яти сесій обговорювалися питання розширення НАТО та Європейського Союзу в широкому міжнародному розумінні та нинішні виклики національній безпеці України, порушувалась проблематика проведення інформаційної роботи серед українського суспільства.
Як наголосив директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре, приєднання України до НАТО залежить тільки від вибору її громадян. Він зауважив, що мета Північноатлантичного альянсу, а саме розширення зони безпеки та добробуту і збереження системи європейських цінностей, не суперечить національним інтересам України.

За словами Посла Норвегії в Україні Олава Берстада, входження нашої країни до євроатлантичних систем безпеки позитивно вплине на всю Європу. "Норвегія є одним із фундаторів НАТО. І тому ми зацікавлені, щоб народ України позбувся стереотипів минулого, зокрема, щодо НАТО, і міг самостійно ухвалювати рішення, які б відповідали інтересам України", – сказав норвезький дипломат.

Головною перешкодою інтеграції України до міжнародних безпекових структур члени Громадської ліги Україна-НАТО бачать у надмірній політизації цього питання під час різних виборчих кампаній і вважають, що саме неурядовим організаціям належить провідна роль в інформуванні щодо процесу євроатлантичного курсу держави.

Наголошувалось, що сьогодні важливим є створення інформаційних структур в регіонах, співпраця громадських об’єднань з мас-медіа.
Йшлося також про необхідність підвищення якості тематичних веб-ресурсів та застосування нових Інтернет-технологій. Крім того, на цьому форумі було презентовано проект Громадської стратегії сприяння інтеграції України в НАТО, який у подальшому обговорюватиметься та доопрацьовуватиметься громадськими організаціями.

В ході цього засідання, яке пройшло 19 червня п.р. в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, відбулась презентація проекту першої Річної національної програми, спрямованої на підготовку до вступу України в НАТО. Під час даного заходу члени української делегації, яка складалась із працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України та Апарату РНБО України, ознайомили представників країн-членів Північноатлантичного альянсу з головними підсумками роботи з поглиблення необхідних реформ, обговорили шляхи подальшої співпраці України з НАТО. Результати такої роботи дістали з їх боку позитивну оцінку. За окремими напрямками взаємодії були висловлені певні рекомендації і пропозиції.

В цьому форумі, який відбувся у Польщі, вперше взяв участь представник України в особі старшого сержанта Андрія Мачулянського - командира взводу курсантів Центру підготовки сержантів ЗС України. Протягом двох днів в розташуванні однієї з військових частин сухопутних військ польської армії 34 делегації з різних країн світу ділилися своїми напрацюваннями та здобутками в оборонній сфері. Навчання та передача досвіду проходили у маленьких групах по 7-8 чоловік. А потім результати роботи виносилися на загальне обговорення по блоках проблематики.

На східноєвропейській секції старший сержант Андрій Мачулянський провів презентацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського корпусу ЗС України, яка була введена у дію наказом керівника українського оборонного відомства в листопаді 2008 року. У підсумку було зазначено про відповідність переходу української системи на професійну армію до кращих світових стандартів.

Презентація цього документального фільму, в якій взяли участь понад двісті студентів Броварської фінансово-правової академії, відбулася під час проведення науково-практичної конференції з питань, присвячених історії та сучасному стану Альянсу, співробітництву України з НАТО. До дискусії долучилися викладачі даного навчального закладу, а також герой кінострічки віце-адмірал Володимир Безкоровайний, перший секретар Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ України Ростислав Огризко, автори кінокартини, які після її перегляду відповіли на запитання присутніх.